Ризикуючи власним життям та свободою, Михайло Пуришев врятував не один десяток людей. Волонтеру шість разів вдалось заїхати та виїхати з міста, це вартувало Михайлу не тільки обстрілів машини, а й перебування у місцевому СІЗО окупантів, де він провів декілька днів.

Пуришев ексклюзивно завітав до студії «Сніданку з 1+1», аби розповісти, що відбувається у Маріуполі та як там наразі виживають місцеві. За словами волонтера, зараз місто йому нагадує попіл згорілого багаття. Багато людей залишається у місті, вони живуть у підвалах та через обстріли бояться з них вийти. На питання, як їм вдається там виживати, Михайло відповів:

Я думаю, з милості Божої. Багато старих людей просто помирають у підвалах через хворе серце, як і деякі інсулінозалежні. Його немає, у першій поїздці мені вдалось привести його трошки. Але цього замало.

Рушаючи до Маріуполя, волонтеру доводилось проїжджати близько 20 ворожих блокпостів. Михайло зізнається, що деяким з них вони навіть давали назву, наприклад «жадібні» – там окупанти весь час намагались щось забрати з речей евакуйованих.

На одному з блокпостів оглядали людей, татуювання, роздягали, а потім почали перебирати особисті речі. Дістає навушники і питає: «Ну тобі ж вони не потрібні?», а що відповісти людині зі зброєю? Роздивляється речі, там у жінок були і прокладки, думаю, зараз ще і їх забере. Найголовніше було – щоб нікого з евакуйованих не посадили, щоб нікого не забрали, – розповів волонтер.

Михайло зі свого боку робив все можливе для безпеки людей: просив вимикати телефони, видаляти усі відео з українською символікою, аби усі пройшли через блокпости живими. Історія волонтера не змогла залишити байдужою ведучу «Сніданку з 1+1» Нелю Шовкопляс, яка майже весь час плакала, слухаючи гостя.

Під час сьомої поїздки волонтера забрали у місцеве СІЗО, саме тоді Михайло їхав до «Азовсталі» на евакуацію дітей та жінок, проте його заарештували на дві доби. Говорить: його забрали прямо з блокпоста, у волонтера не було документів та авто, а серед персональних документів – тільки закордонний паспорт, а також телефон, де повністю була інформація про його діяльність. Він попередив усю колону, що, найімовірніше за все, його зараз заберуть, але вони повинні рухатись далі, адже серед машин було багато тих, хто їхав до Маріуполя забирати своїх рідних.

У СІЗО волонтеру зустрілись різні люди, яких окупанти забрали серед мирного населення. Деякі з них піддавались жорстким тортурам, свідками яких став і Михайло.

Після одного з допитів до нас в камеру затягнули хлопця, поклали на підлогу. Він був весь синій, його шкіра пахла гаром, от як б’ють електрошоками. Він втрачав свідомість, це було жахливо. І ми усі, хто сидів у камері, згуртувались навколо нього. Хтось знайшов знеболювальну ампулу, я йому куртку постелив, і ми були усі разом. Я зрозумів, що навіть у такі складні часи нам вдалось об’єднатись, – поділився волонтер.

За словами Михайла, це не найстрашніші речі, які відбуваються у подібних самоорганізованих окупантами СІЗО, тих, кого відвозять до окупованого Донецьку, чекають ще більші тортури. Окрім того, під час затримання йому довелось зустріти тих українців, які перевзулись після повномасштабного вторгнення. Серед них Михайло впізнав одного з постійних відвідувачів свого закладу у Маріуполі.

Ці люди готові на все, щоб вислужитись та показати результат. Їм не важливо, маєш ти відношення до «Азову» чи ЗСУ. Вони зроблять все, щоб ти зізнався в усьому, що їм потрібно. Їх завдання продемонструвати «новим хазяїнам», як вони готові прислужувати, – поділився Пуришев.

Волонтер намагався поговорити з окупантами щодо прямої трансляції з «Азовсталі» на світових телеканалах, щоб протягом доби не було обстрілів та люди змогли покинути завод, проте окупанти відмовили.

У Маріуполі Драмтеатр волонтери вважали одним з найбезпечніших місць, оскільки там були всі умови для перебування людей. За словами Михайла, Драмтеатр –  єдине місце, звідки він не забирав людей. У кімнатах там проживало виключно мирне населення, жінки з маленькими дітьми та вагітні. Волонтер говорить, що там загинуло більше, ніж 300 людей, оскільки у Драмтеатрі люди ночували на кожному поверсі та спали навіть у коридорах.

Наразі до волонтера потрапляють тисячі заявок про евакуацію з Маріуполя, проте Михайло не знає, чи відправиться туди знову, адже росіяни погрожували йому та говорили, що не випустять з окупованої території.

Щодо переможних планів, волонтер разом з небайдужими маріупольцями вже створив проєкт відновлення міста. Наразі це доволі амбітні плани, проте віра у їхню реалізацію є непорушною, як і у перемогу України.

Нагадаємо,

• Тоня Матвієнко прокоментувала чутки про розлучення з Арсеном Мірзояном.
• Слава Камінська розповіла про життя з дітьми та мамою у Нідерландському селищі.