Співак Wellboy не приховує, що перші години війни був розгублений, не знаючи, де безпечніше буде залишитися його родині. Спочатку артист думав їхати у село, але через проблеми з транспортом, змушений був залишитися у столиці.

Прийшли у метро, а там купа родин вже були з палатками, домашніми тваринами. Ми зрозуміли, що місця там нам не буде, дуже складно. Я з мамою поїхав до бомбосховища, тато був окремо. Це підвальне приміщення, де був бар. Господар цього закладу просто віддав ключі сусідам, сказавши, що вивозить свою родину, і ті, кому потрібно, може там жити. У нього на кухні були якісь продукти, люди також приносили з дому своє. Все було що потрібно, ми навіть допомагали іншим. Були гарні умови. Ми там були місяць. Було дуже страшно. Якщо сирени, то не виходиш. Чуєш вибух, заходиш в інтернет, бачиш, що в Київ «прилетіло» і думаєш, що і тобі зараз прилетить. Потім розслабляєшся, - говорить співак Wellboy журналістам програми «Зірковий шлях» каналу «Україна».

Артист згадує, що у бомбосховищі всі були, як одна команда: ділили обов’язки та підтримували один одного.

Ми стяли на вахті, закривали по черзі сховище. Але в цілому атмосфера була чудова, люди всі разом: хтось молився, хтось дивився Арестовича, обговорювали новини всі палко. Дуже творча атмосфера була. Там були композитори і музиканти, нам вдалося пограти на фортепіано. Ми святкували дні народження моєї концертної директорки та моєї мами у бомбосховищі. Причому святкували всі, хто там були. Нас спочатку було 50, потім залишили 30, ті хто не виїхав, всі дуже зблизилися, - поділився артист.

Нагадаємо, 

• Ліниві вареники з молодої картоплі: проста і смачна страва від Шефа Алекса Якутова.
• Чоловік найвідомішої жінки-парамедика Тайри із Азовсталі розповів про її долю у полоні.