Шлях до зіркової карʼєри та популярності ніколи не пролягає ідеально. Заради успіху в будь-якій сфері кожен проходить через зневіру, невдачі, численні відмови. І акторська професія не виняток. Заслужений артист України, режисер, сценарист Віктор Андрієнко пригадав фільм, над яким йому так і не вдалося попрацювати. 

У зірки серіалу «Звʼязок» був період, коли він не працював на кіностудії імені Олександра Довженка через заборону.

Далекого 1982 року мені запропонували головну роль у фільмі, який згодом став культовим. Чому запропонували саме мені? Тому що акторів-каскадерів не так багато. Потрібно було стрибати з борта корабля, повзти під потягом, що рухався, – тобто багато ризикованих сцен. Молодим акторам такий шанс випадає нечасто, і я, звісно ж, погодився. З моїми колегами-каскадерами почали розробляти трюки, а з режисером обговорювати характер персонажа. Проте в цей час на прохання однієї «доброї» людини заступник директора кіностудії імені Довженка Борис Калашников заборонив режисерам зі мною працювати. Через це я не лише втратив головну роль у «Вантажі без маркування», а ще й отримав табу щодо фільмування на студії. Та без роботи не залишився, – розповідає Віктор Андрієнко Новому каналу. – До речі, цю роль отримав молодий і талановитий актор Олексій Горбунов. І я навіть радий, що так сталося. Адже з примхи моєї долі всі побачили шикарний талант Льоші: роль стала для нього першою великою і вплинула на подальшу кар’єру. Саме після цієї кінокартини він набув популярноcті. Тож, мабуть, так і треба було.

Однак на цьому історія не завершилася.

Чотири роки по тому режисер Давид Черкаський, з яким я вже встиг попрацювати в мультфільмі «Доктор Айболить», покликав мене в наступний свій проєкт «Острів скарбів». Там я «накричав» дві ролі: Біллі Бонса і капітана Смоллетта, а також разом з іншими акторами наспівав «купу малу» пісень. Коли озвучування завершили, я гадав, що зустрінуся із Давидом вже на прем’єрі, але він мені подзвонив: «Вітюшо, повертайся! Треба ще й позніматися у мультику!» І ось у перший знімальний день я зайшов у костюмерну, щоб перевтілитися в мультяшного пірата. Там спиною до мене сидів чоловік, і Давид сказав: «Це Боря, директор нашої картини! Боре, познайомся! Це найкращий і найулюбленіший мій актор Віктор Андрієнко». Чоловік озирнувся й витріщився на мене розгубленими очима, бо він виявився вже колишнім заступником директора кіностудії Довженка Борисом Калашниковим, – пригадує Віктор Миколайович. – Саме з цього дня ми й стали друзями. Пліч-о-пліч працювали в усіх проєктах Давида Черкаського. Боря постійно мене підтримував, і для мене він назавжди залишиться доброю та професійною людиною.

Нагадаємо, 

• Даша Петрожицька розповіла про романтику з нареченим.
• Вчила німецьку й розбиралася в таро: зірка «Звʼязку» Аліна Кошарна – про найважчі сцени.