Почав виступати на сцені з 10 років і завжди мріяв стати артистом. І не здався навіть попри те, що його роками не хотіли брати в театр! Віктор Андрієнко до сьогодні продовжує тішити глядачів чудовим почуттям гумору та незрівнянною харизмою. Однак на шляху до успіху знаковий актор пройшов через зневіру та невдачі. Віктор Миколайович розпочинав акторську карʼєру з монтувальника сцени, каскадера, а також отримував відмови, допоки не розгледіли його талант. 

Зірка скетчкому «Звʼязок» на Новому каналі пригадав дві ролі, які йому так і не судилося зіграти. Одна з них мала бути в фільмі відомого актора, режисера та сценариста.

Безмежно шкодую, що не зміг знятися у двосерійному фільмі Івана Миколайчука. Якось відбулася зустріч акторів Київського театру естради з кіноспільнотою. Ми веселилися, розігрували пародії, жартували: словом, це була традиційна тусовка творчих людей в неофіційній обстановці. Після зустрічі до мене підбіг Іван Миколайчук і сказав: «Вікторе, ви повинні знятися в моєму фільмі! Цієї ролі в сценарії ще немає, але до завтра її придумаю». Наступного дня я завітав на кіностудію, де з мене зняли мірки, – пригадує Віктор Андрієнко. – Невдовзі прийшов Іван Васильович і віддав сценарій зі словами: «Готую фільм за п’єсою Івана Франка «Вкрадене щастя». Мені потрібен персонаж, який буде трішки «збивати» напруження й відводити від трагедії». І розповів про роль філософа-дурника.

Згодом Віктор Миколайович пройшов усю підготовку до зйомок, отримав костюм і з нетерпінням чекав на фільмування. 

Проте цей процес затягнувся. Пізніше я несподівано зустрівся з Іваном Миколайчуком біля «Укртелефільму» та запитав: «Коли ж почнемо знімати?» Іван запропонував мені присісти і з сумом поділився: «Мій колишній друг прийшов до ЦК КПУ (Центральний комітет Комуністичної партії України. – Прим. ред.) і наполіг, щоб у мене забрали цю постановку та віддали іншому режисерові… Тому не буде в мене фільму, а в тебе ролі. Отака наша доля!», – розповідає актор «Звʼязку».

Ще одна роль повʼязана з виставою Віктора Миколайовича із назвою «Йозеф Швейк» 1984 року. У цій постановці він грав одразу пʼять ролей.

Тоді прийшов Роман Балаян і привів із собою режисера Костянтина Єршова. Після вистави Костянтин Володимирович звернувся до Романа Гургеновича: «Який шикарний актор Вітя Андрієнко! Мені дуже соромно, адже в моїх трьох фільмах він працював каскадером». Костянтин зайшов за лаштунки й одразу запропонував мені роль у своїй новій картині, – ділиться зірка. – Коли я прийшов на кіностудію, то отримав товстелезний сценарій, на мене одразу почали шити костюм і підбирати грим. Тоді Костянтин Володимирович сказав своїй команді: «Такому гарному актору проби не потрібні, зробіть чисто символічні, для дирекції!» Але, на жаль, пізніше Костянтин Володимирович сильно захворів. І проєкт передали іншому режисеру, який не бачив мене в головній ролі.

Нагадаємо, 

• Фіма Константиновський розповів про своє найбільше досягнення
• «Третя дитина врятувала мене»: Світлана Тарабарова шокувала зізнанням.