Головна героїня випуску – 52-річна Олена родом з Донеччини. Жінка мріє обійняти свого сина, якого увʼязнили росіяни, коли йому було всього 18 років. Хлопець з початку окупації регіону від 2014 року партизанив для українських військових. Увесь час він був обережним, та одного дня його разом з Оленою зупинили на блокпосту і в телефоні знайшли інформацію, яку хлопець готував для передачі. Шпигунство, екстремізм, підготовка диверсій на залізничній колії – це не увесь перелік звинувачень, що закинули росіяни хлопцю. Олена, як матір, не залишила сина в біді і кинулася на допомогу. Через це жінку теж увʼязнили, як співучасницю. Так Олена 4 роки провела в концтаборах окупантів, де над нею жорстоко знущалися.

Мене возили на зґвалтування і повертали назад у камеру. Це було пекло. Ці ґвалтування тривали десь днів чотири. І сказали, якщо я не підпишу зізнання, то вони це ж зроблять з моєю мамою, яка похилого віку, – крізь сльози розповідає Олена.

Спершу Олену кинули на «Ізоляцію» (окупанти облаштували катівню на території однойменного екс-арт-простору у Донецьку). На той час жінка була вагітною. Як наслідок жорстоких зґвалтувань – вона втратила ненароджену дитину. Ба більше, жінку постійно «чистили» тамтешні медики, бо через постійні тортури кровотечі відкривалися знову і знову.

Син Олени утримувався окремо від неї. Іноді вона отримувала повідомлення-записки від нього. Якось навіть випала нагода поговорити з ним телефоном. Так жінка дізналася, що над ним постійно жорстоко знущаються, внаслідок чого хлопець геть втратив здоровʼя.

Коли син дізнався, що мене не випустили на волю, хоча обіцяли йому, він влаштував бунт в камері, то його на тиждень підвісили в наручниках і він був без води та їжі, катували. Я дізналася, що він втратив зір, почав затинатися, зуби посипалися, проблеми з ногами з’явилися і він відчував нестерпний головний біль. Потім я втратила з ним зв’язок зовсім, – розповіла Олена.

Попри нелюдські умови та тортури, розказує Олена, її змушували працювати на керівництво вʼязниці: полонених змушували реалізовувати темні шахрайські схеми, повʼязані з секс-індустрією та фейковим вивезенням людей з окупованих територій.

Також Олена розповіла, що одного разу їй навіть вдалося побачити змученого сина. «Очну ставку» їм влаштували до приїзду француженки, яка, за словами її самої, причетна до Мінських домовленостей, хоча в’їхала до ув’язнених з території рф. Однак це ніяк не вплинуло на звільнення сина героїні з полону, як і її. Для Олени проєкт «ДНК.Свої» – остання надія повернути рідну людину додому.

Також під час програми на звʼязок вийшла матір 16-річного школяра Тиграна Оганесяна з Бердянська. Її сина та його друга Микиту Ханганова у 2023-му окупанти бездушно вбили. Такі свої беззаконні нелюдські дії росіянці назвали операцією з ліквідації проукраїнських терористів. Випалена горем матір повідомила, що злочинці й досі не віддали тіла загиблих дітей.

Ще одна героїня випуску «ДНК.Свої» Людмила Гусейнова – активістка та громадська діячка з Донеччини. У 2014-му працювала інженеркою з техніки безпеки на птахофермі у Новоазовську. Від початку війни вона опікувалася дитячим сиротинцем у Приморську. У жовтні 2019 року бойовики затримали жінку на роботі. Причиною стала проукраїнська позиція у соціальних мережах та доноси колег.

Людмила 3 роки була в полоні в «Ізоляції». Жінку теж катували, навіть не дозволяли сидіти. У застінках вона познайомилася з Оленою, і жінки всіляко підтримували одна одну. Та особливо серце Людмили, розповіла вона, болить за 18-річну співкамерницю Яну. Дівчина не потрапила в обмін разом з жінками і благала розшукати рідну тітку, яка б могла подати її в списки на обмін. Самостійно зробити це Людмила не змогла, тому й звернулася на проєкт СТБ за допомогою.

Це одна з найважчих програм не тільки всього сезону, а й всього проєкту. Вона про тортури в полоні й материнську любов, яка тримає навіть у пеклі. Вона про те, що про нелюдські злочини росіян – не рашистів, бо це звужує коло – ми маємо кричати на весь світ, достукатися нарешті до цього світу, бо такі знущання мають отримувати по заслузі, – каже ведуча Тетяна Висоцька.

Команда проєкту провела велику пошукову роботу і знайшла родичів Яни. Ба більше, журналісти «ДНК.Свої» змогли навіть з самою дівчиною поговорити. Що вона розказала про свою долю – дивіться у випуску. Розв’язку цього емоційного випуску «ДНК. Свої» дивіться на офіційному сайті та YouTube-каналі СТБ та сайті.

Якщо ви також шукаєте рідних, з якими втратили зв’язок через повномасштабну війну, – пишіть на пошту dnk@slm.ua або телефонуйте за номерами гарячої лінії: +38(067)690–56–69, +38(067)690–56–91.