Режисер серіалу «Кохання та полум'я» Віталій Кукса розповів, що проєкт заснований на реальних історіях українських рятувальників, які щодня ризикують собою заради інших. Він поділився особливостями роботи з обладнанням, локаціями та як обирали музичний супровід музикою.

З якими основними труднощами ви зіштовхнулися під час зйомок серіалу?

– В роботі зі специфікою ДСНС труднощів вистачає при роботі над кожним кадром. Найбільший виклик – це, звісно, робота зі спецобладнанням. Наші актори зазвичай працюють без дублерів, а це не іграшки. Тому, щоб навчити їх працювати  з цим обладнанням та технікою, всій знімальній групі довелось швидко освоїти всі деталі.

Наступний виклик – це сцени рятувальних операцій. Синхронізувати все треба по секундах: дим, вода, вибухи, каскадери – треба зняти максимально реалістично, а безпеку ніхто не скасовував. І от знайти баланс між видовищем і безпекою – це та ще задачка!

Але загалом, всі виклики лише підігрівали наш інтерес. Бо коли бачиш кінцевий результат, розумієш, що кожна витрачена на ретельну підготовку година була того варта!

Як ви обираєте локації для зйомок? Чи є якісь особливі вимоги до місць, де відбуваються рятувальні операції?

– Вибір локацій – це, мабуть, один з найцікавіших процесів. Ми постійно шукаємо місця, які не просто виглядають кінематографічно, але й дозволяють максимально реалістично відтворити рятувальні операції. Особливі вимоги, звісно, є. Потрібно, щоб локація була безпечною для команди, але водночас мала простір для масштабних сцен: завали, пожежі, аварії.

Часто ми використовуємо закинуті будівлі, старі заводи, або навіть відтворюємо певні елементи на павільйонах. Також важливо, щоб на місці можна було організувати правильне освітлення і технічне забезпечення для зйомок. Наприклад, для сцен з пожежами треба мати місця, де вогонь буде під контролем, і ми могли б повторювати дубль кілька разів. І, звісно, локація повинна передавати атмосферу: індустріальний район, міські вулиці чи природні ландшафти – усе залежить від того, яку історію ми хочемо розповісти в кожній конкретній серії.

Чи були сцени, які довелося перезнімати через технічні або інші проблеми?

– Насправді, нам пощастило, бо серйозних проблем, через які довелося б перезнімати сцени, не було. Найчастіша проблема – повітряна тривога. Але дякуючи ЗСУ ми продовжуємо знімати. Звісно, бувають дрібні технічні моменти, коли щось пішло не так, але це звичайна справа на зйомках, і такі нюанси швидко виправляються.

В мене дуже професійна команда, яка завжди готова до будь-яких викликів. Гадаю саме через це в нас все ок.  Але, звісно, якби щось пішло не так – ми б одразу це виправили, це ж частина процесу! 

Які технічні засоби та обладнання ви використовуєте для зйомок екшен-сцен?

– Для зйомок екшен-сцен ми використовуємо цілий арсенал технічних засобів, щоб забезпечити максимальну динаміку і реалістичність. Це, звісно, професійні камери, які можуть знімати в екстремальних умовах – у диму, воді, при низькому освітленні. Також, з дозволу необхідних служб, використовуємо дрони для повітряних зйомок. Для сцен з вибухами та іншими спецефектами залучаємо піротехнічне обладнання. Плюс до цього – різні типи освітлення, що допомагають створювати драматичну атмосферу під час рятувальних операцій вночі чи в складних умовах. Ну і, звісно, вся техніка працює в синергії з командою каскадерів і координаторів, які забезпечують, щоб усе виглядало видовищно.

Як ви працюєте з музичним супроводом для підсилення драматичних моментів у серіалі?

– Музика – це ключовий елемент для створення емоційної напруги та підсилення драматичних моментів. Ми тісно співпрацюємо з композиторами і звукорежисерами, щоб кожна сцена звучала саме так, як треба для посилення впливу на глядача. Для кожного епізоду чи навіть окремої сцени підбирається композиція, яка допомагає відчути атмосферу – це може бути як напружений саундтрек у моменти рятувальних операцій, так і щось більш ліричне для сцен особистих драм.

Чи будуть за сценарієм в серіалі реальні історії рятувальників? Якщо так, то як ви їх адаптуєте для екрану?

– Так, у нашому серіалі є реальні історії рятувальників, які автори заклали в сценарій, і це один із важливих аспектів, що надає проєкту глибину і автентичність. Ми тісно співпрацюємо з рятувальними службами, слухаємо їхні розповіді, вивчаємо конкретні випадки, щоб показати, наскільки складною та небезпечною може бути ця робота. Але для адаптації їх на екран ми, звісно, робимо деякі зміни.

Проте найважливіше для нас – зберегти дух професії рятувальників. Ми хочемо, щоб глядачі побачили не тільки їхню хоробрість, але й ті внутрішні переживання, з якими вони стикаються щодня. Бо цей серіал, в першу чергу, про людей, які щодня ризикують життям заради інших.

Які поради ви могли б дати іншим режисерам, які планують знімати серіали на подібну тематику?

– Любити свою роботу! А якщо серйозно – не боятися заглиблюватися в дослідження теми, а також тримати баланс між драматизмом і реалістичністю.