Правила дружби від акторів шоу «Мамахохотала» Євгена Яновича і Олега Маслюка
30 липня у світі відзначають Міжнародний день дружби.
- Пам’ятаєте, як ви познайомилися?
Женя Янович: Гарно пам‘ятаю, як вперше побачив Олега. Точніше я побачив вчительку української мови, яку він грав на сцені Київської шкільної ліги КВН. Це було настільки органічно і талановито, що після гри ми разом з Ромою Грищуком запросили Олежку прийти на репетиції вже дорослої команди КВН, за яку грали.
Олег Маслюк: З Женею я познайомився у 2010 році. Мені здається, це була осінь. Я тоді грав у шкільній лізі квн міста Києва і нас запросили попрацювати разом команда «Збірна КПІ». Там і здибались. Яке враження? Та вони всі зі збірної КПІ тоді видавалися крутими, бо брали участь у Вищій Українській Лізі КВН, а це було не хухри-мухри. Він мені був схожий на головного героя фільму «Король вечірки»: такий популярний університетський гуляка, який з усіма знайомий і може рішать.
- Як це – дружити та працювати разом?
Женя: Це мило чи що?) Принаймні з Олегом. Бувають місяці, коли я Маслюка бачу частіше, аніж всіх інших близьких мені людей разом узятих. І все одно мені кожного разу комфортно з ним. Маслюк – це один із факторів, чому хочеться ходити на роботу.
Олег: У нас така робота, що воно не заважає. Тим паче, ми так часто бачимось, що, здається, наша робота це і є дружбаJ.
- Що ти цінуєш в своєму другові найбільше?
Женя: Він добрий. Це найдобріша людина, яку я знаю. Ну, і смішний, начитаний, знає декілька сотень цитат із радянських фільм, а «В бой идут одни старики» взагалі на пам‘ять.
Олег: О, пішли ліричні питання. Не знаю, що виділити.... може, якась відкритість і здатність притягувати людей. Не хочеться говорити якісь загальні фрази.
- Скільки років ви дружите?
Женя: Знаємо одне одного 11 чи 12 років. Коли це все переросло у дружбу важко сказати.
Олег: Ну, ми познайомились в 2010. Там пару років, щоб притертися, тому у підсумку десь років 7.
- Чи траплялися у вас дивні або смішні історії, які хочеться згадувати?
Женя: Траплялися і дивні, і смішні. Чи хочеться їх згадувати – так. Чи варто це розповідати іншим – ніJ.
Олег: О, смішних купа, а от, щоб хотілося згадувати ... хе-хе) Та звичайно є. Тільки, щоб оце таке одне виділити? Важкувато.
- Що вас найбільше дратує один в одному?
Женя: Він занадто талановитий. І з цим доводиться миритися весь час. Грати поруч, розуміючи, що на фоні Маслюка виглядатимеш посередньоJ
Олег: Непослідовність дій під час емоційних станів. Трохи загнув, так? Коротше, Євген буває таким психом, тому, що він утне у тій, чи іншій ситуації важко передбачити. Один день його можна підтролювати на всі теми і він буде сміятися, а в інший може надутися від легенького кпина.
- Що особисто для тебе означає дружба?
Женя: Це важко обсантиметрити чи описати. Мабуть, це якийсь невидимий зв‘язок, коли тобі легко і просто з людиною навіть у складних ситуаціях.
Олег: Підтримка, розуміння, перехід через межі у спілкуванні.
- Чому, на твій погляд, ти хороший друг?
Женя: Не думаю, що я хороший друг. Адекватний – так. Хороший – це у Маслюка дізнавайтеся.
Олег: Я? Я дупля не відбиваю. Не знаю. Можливо, всередині надаю цьому важливе значення і воно щось там виходить.
- Кращий спосіб провести час з другом – це…
Женя: Знаєте, я завжди казав і казатиму не важливо де, не важливо як, а важливо – з ким. Тому час з другом – це вже, по факту, найкращий спосіб провести час.
Олег: По-різному буває. Один день хочеться просто сидіти і травити один одного за келихом пива. В інший – кудись поїхати на відпочинок.
- Ви придумували один одному смішні прізвища
Женя: Майстер смішних прізвиськ саме Маслюк. Він занадто влучно їх генерує. З останнього: назвав Гресь після перемоги Грищука на виборах у Верховну Раду по Солом‘янскьому району «Перша Леді Солом‘янки». Я прямо її так в телефоні й перейменував. А Олежка – він просто Олежка.
Олег: О, до чорта багато придумував. Усе ситуативно. Деякі не можна розказувати, бо вони такі...фізіологічно-інтимні. Пригадаю один, хоча може це і не я придумав. Раніше Женя часто звертаючись до когось вживав сово «рибонька».... тепер це слово асоціюється тільки з Женею, бо ми всі його називаємо РибонькаJ.
- Хто перший йде на примирення, якщо ви сваритеся?
Женя: Може, у нас якась скучна дружба, але ми не сваримось. Хоча, якщо і виникають якісь непорозуміння, то через мене. Тому я одразу й мирюся.
Олег: Отут не знаю. Частіше всього ми просто забуваємо та і все. Я знаю, що я образливий, але життя таке швидкоплинне, що образи просто вилітають з голови. До того ж ми дуже рідко сваримось. Я так гадаю.
- Дай пораду, як не втратити друга, або як знайти, якщо його досі немає?
Женя: Будьте собою. Дружба – це про справжність. Тому не намагайтеся бути кращим, аніж ви є і тоді «своя» людина завжди знайдеться.
Олег: Думаю основа всього спілкування – емоційні спогади від того, як разом проводили час. А як знайти? Та зараз такий час, що так багато відкритих людей, що хоча б без товариша не обійтися.
